Останнє опитування показало, що основною причиною виходу японських інвесторів з ринку криптовалют є не ринкова волатильність, а складна та обтяжлива податкова система. Фінансова платформа 400F у листопаді провела опитування серед 894 інвесторів, згідно з яким серед тих, хто колись володів криптоактивами, але вже вийшов з ринку, 22,2% респондентів назвали “податкову складність” причиною свого виходу — це більше, ніж 19,4%, які вважають головним фактором “цінову волатильність”.
Для інвесторів, які залишаються на ринку, волатильність цін і податкові труднощі майже однаково важливі. 61,4% нинішніх власників вважають цінову волатильність основною проблемою, а 60% вважають податкову звітність ключовою перешкодою. У Японії прибуток від криптовалют вважається “іншим доходом”, максимальна ставка оподаткування може сягати 55%, а також необхідно точно фіксувати кожну транзакцію та перераховувати її у єни, що відлякує багатьох звичайних інвесторів.
Складні адміністративні процедури різко контрастують із традиційними методами інвестування. Багато інвесторів, що користуються податково-пільговими рахунками типу NISA або iDeCo, звикли до значно простішого податкового адміністрування щодо акцій, тому при зіткненні з клопіткою звітністю по криптовалютах частіше відчувають розчарування. Водночас, аж 62,7% респондентів заявили, що їхня основна мета інвестування в цифрові активи — довгострокове накопичення багатства, а не короткострокова спекуляція.
Варто зазначити, що загальна схильність інвесторів до ризику здебільшого нейтральна (70,6%). Але з них близько 40% нейтральних інвесторів стверджують, що були б готові збільшити частку криптовалют у своєму портфелі, якби податкова система була чіткішою, а регуляторне середовище — сприятливішим. Це свідчить про те, що основним стримуючим фактором зростання японського крипторинку є саме система, а не активи як такі.
Нещодавно з’явилися повідомлення, що Агентство фінансових послуг Японії (FSA) розглядає можливість реформування податкової системи, перекласифікувавши криптовалюти як стандартні фінансові продукти та знизивши максимальну ставку оподаткування до 20%. У разі впровадження це суттєво зменшить податковий тягар для інвесторів і може стати важливим каталізатором розширення ринку криптовалют.
Опитування також показало, що основним джерелом інформації про криптовалюти для японських інвесторів є офіційні та професійні медіа (63%), далі йдуть соціальні мережі та KOL (58,9%). Загалом ступінь участі японських інвесторів у крипторинку явно залежить від державної політики, і спрощення податкової системи може стати ключем до масового впровадження цифрових активів. (BeinCrypto)
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
Опитування показує, що основною причиною виходу японських інвесторів з крипторинку є не цінова волатильність, а складні податкові вимоги.
Останнє опитування показало, що основною причиною виходу японських інвесторів з ринку криптовалют є не ринкова волатильність, а складна та обтяжлива податкова система. Фінансова платформа 400F у листопаді провела опитування серед 894 інвесторів, згідно з яким серед тих, хто колись володів криптоактивами, але вже вийшов з ринку, 22,2% респондентів назвали “податкову складність” причиною свого виходу — це більше, ніж 19,4%, які вважають головним фактором “цінову волатильність”.
Для інвесторів, які залишаються на ринку, волатильність цін і податкові труднощі майже однаково важливі. 61,4% нинішніх власників вважають цінову волатильність основною проблемою, а 60% вважають податкову звітність ключовою перешкодою. У Японії прибуток від криптовалют вважається “іншим доходом”, максимальна ставка оподаткування може сягати 55%, а також необхідно точно фіксувати кожну транзакцію та перераховувати її у єни, що відлякує багатьох звичайних інвесторів.
Складні адміністративні процедури різко контрастують із традиційними методами інвестування. Багато інвесторів, що користуються податково-пільговими рахунками типу NISA або iDeCo, звикли до значно простішого податкового адміністрування щодо акцій, тому при зіткненні з клопіткою звітністю по криптовалютах частіше відчувають розчарування. Водночас, аж 62,7% респондентів заявили, що їхня основна мета інвестування в цифрові активи — довгострокове накопичення багатства, а не короткострокова спекуляція.
Варто зазначити, що загальна схильність інвесторів до ризику здебільшого нейтральна (70,6%). Але з них близько 40% нейтральних інвесторів стверджують, що були б готові збільшити частку криптовалют у своєму портфелі, якби податкова система була чіткішою, а регуляторне середовище — сприятливішим. Це свідчить про те, що основним стримуючим фактором зростання японського крипторинку є саме система, а не активи як такі.
Нещодавно з’явилися повідомлення, що Агентство фінансових послуг Японії (FSA) розглядає можливість реформування податкової системи, перекласифікувавши криптовалюти як стандартні фінансові продукти та знизивши максимальну ставку оподаткування до 20%. У разі впровадження це суттєво зменшить податковий тягар для інвесторів і може стати важливим каталізатором розширення ринку криптовалют.
Опитування також показало, що основним джерелом інформації про криптовалюти для японських інвесторів є офіційні та професійні медіа (63%), далі йдуть соціальні мережі та KOL (58,9%). Загалом ступінь участі японських інвесторів у крипторинку явно залежить від державної політики, і спрощення податкової системи може стати ключем до масового впровадження цифрових активів. (BeinCrypto)