

У 2025 році нормативна база SEC для технологій віртуальної реальності залишається нерозвиненою, навіть при розширенні контролю над криптовалютами. Весняний порядок денний SEC на 2025 рік визначає пріоритетом регулювання криптоактивів через запропоновані "безпечні гавані", винятки і впровадження технології розподіленого реєстру. Водночас питання VR згадується лише побіжно. Регулятор концентрується на цифрових активах, а не на контролі іммерсивних технологій, що призводить до суттєвого дефіциту комплексної VR-політики.
До 2030 року SEC ще не створила нормативні рамки для VR. Така відсутність пояснюється раннім етапом розвитку VR-додатків та труднощами адаптації чинних правил цінних паперів під нові технологічні реалії. Поточний нормативний ландшафт зосереджує увагу на зниженні навантаження з дотримання вимог і підтримці формування капіталу. Це означає, що майбутня політика щодо VR, ймовірно, буде ринково-орієнтованою, а не обмежувальною.
Галузеві учасники прогнозують, що до 2030 року регуляторні зміни охоплять питання захисту віртуальних даних, транскордонних аспектів дотримання вимог і інтеграції цифрових активів у метавсесвіт. Мандат SEC поступово спрямовується на підтримку інновацій із одночасним захистом інвесторів, тому майбутні VR-стандарти збалансують технологічний розвиток і необхідні гарантії. Оператори віртуальних середовищ мають уважно стежити за нормативними оновленнями, оскільки повні VR-стандарти ймовірно з’являться у другій половині десятиліття.
Компанії у сфері віртуальної реальності входять у новий етап регуляторного контролю. Контролюючі органи встановлюють жорсткі вимоги до прозорості аудиту. Відтепер VR-платформи зобов'язані розробити комплексні політики, які пояснюють, як системи штучного інтелекту ухвалюють рішення, а також регулярно проходити обов'язкові аудити для підтвердження відповідності.
Сучасна ситуація із дотриманням вимог демонструє зростання занепокоєння щодо захисту даних користувачів в іммерсивних середовищах. VR-компанії мають забезпечити прозорість, здійснюючи систематичні аудити своїх практик обробки даних, особливо щодо збору та використання персонально ідентифікованої інформації. Це відповідає ширшим регуляторним стандартам, зокрема Загальному регламенту захисту даних Європи, який зобовʼязує B2B-компанії ефективно управляти даними незалежно від розміру бізнесу.
Підприємства, що використовують VR-технології, мають підвищені зобов'язання щодо документування заходів безпеки, політик зберігання даних і стандартів шифрування на своїх платформах. Аудит охоплює не лише стандартні контрольні точки, а й взаємодію на базі AI та механізми моніторингу поведінки користувачів, характерні для іммерсивних систем.
Компанії, які демонструють ефективні аудиторські практики і прозорість звітності, отримують перевагу на ринках із більш суворим контролем. Завдяки впровадженню прозорості до офіційних термінів VR-фірми зменшують ризики невідповідності та підвищують довіру стейкхолдерів. Перехід до обов'язкової прозорості аудиту стає важливим рубежем для галузі, змінює операційні моделі та формує нові стандарти відповідальності у віртуальній сфері.
Віртуальні світи базуються на анонімності та псевдонімності, що створює серйозні виклики для дотримання регуляторних вимог. Щоб впровадити ефективні KYC/AML-політики, необхідно використовувати децентралізовані ідентифікації та біометричні технології верифікації, які гарантують безпеку та зберігають приватність користувачів. Такі рішення дозволяють платформам підтверджувати особистість без шкоди для іммерсивного досвіду, що приваблює людей до цифрових екосистем.
Стандартизація між платформами є ключовою інфраструктурною складовою, яка забезпечує безперервну роботу протоколів верифікації у різних віртуальних середовищах. Відповідно до нормативних вимог, установи, які управляють віртуальними активами, повинні впроваджувати повні процеси Customer Due Diligence і KYC для ідентифікації та перевірки клієнтів, а також запобігання шахрайству. Такий стандартизований підхід зменшує бар'єри для нових користувачів і підвищує загальний рівень безпеки.
Blockchain відіграє подвійну роль у цій екосистемі: створює нові AML/CFT-ризики, але й надає розширені можливості для дотримання вимог. Організації мають організовувати внутрішнє навчання, щоб співробітники залишалися обізнаними щодо нових кримінальних методик і змін у нормативних актах. Професійна компетентність персоналу у протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму безпосередньо впливає на ефективність розпізнавання загроз.
Результативна реалізація KYC/AML-політик поєднує розробку політик, інтеграцію технологій, строгий контроль дотримання вимог та постійне підвищення кваліфікації персоналу. Екосистема Virtual Protocol ілюструє, як платформи з надійною ідентифікацією забезпечують безпечну роботу та демократичну участь у цифрових економіках.
Віртуальна монета — це цифрова валюта, що існує виключно в електронному вигляді та використовує Blockchain для безпечних онлайн-транзакцій. Вона не має фізичної форми і працює незалежно від традиційних банківських систем.
Так, Virtual — це AI-монета, яка забезпечує протокол Virtuals, що поєднує AI і технології метавсесвіту. Вважається однією з топових AI-монет для інвестування у 2025 році.
Віртуальні монети мають високий потенціал доходу, але пов’язані зі значними ризиками. Безпека не гарантована, проте ретельний аналіз і обережний підхід допоможуть знизити ризики. Інвестуйте відповідально.
Kyuzo's Friends (KO), ZEROBASE (ZBT), aPriori (APR) та JupUSD мають сильний потенціал 1000x згідно з актуальними ринковими тенденціями та експертними оцінками.











