Дві подорожі літаком знову відправили містера Жабу до психолога, і він знову прочитав написане.
Насправді я часто в серці звинувачую багато людей: звинувачую батьків, які не вміють висловлювати любов, звинувачую колишнього хлопця, який не може на 100% дбати про мої почуття, звинувачую друзів, які віддаляються, звинувачую погану погоду, звинувачую себе. Згадуючи про досвід, що вплинув на мене в дитинстві. Першим, що спадає на думку, є те, чим я найбільше горджуся на сьогоднішній день - це те, що я самостійно вступив до університету, в який хотів. І справа не в тому, що університет настільки хороший, а в тому, що це було моє найцілеспрямованіше досягнення. Я завжди думав, що таке чітке бажання пов'язане тільки з тим, що я вважаю, що бути перекладачем з англійської мови - це круто. Але згадуючи, я пам'ятаю, як у початковій школі я мав дуже погані оцінки з англійської мови, і мама відвела мене на репетиторство, де вчителька Сісі дуже добре навчала і була суворою, навіть вимагала, щоб я за один раз заучив граматичні правила. Спочатку репетиторство проходило на вулиці Цзіньлюй, і мої перші святкові фотографії також були зроблені там. Мама завжди ходила зі мною на уроки і робила дуже детальні записи. Дуже швидко мої оцінки з англійської покращилися і навіть стали моєю сильною стороною. Моя початкова та середня школа були однією й тією ж. На випускних іспитах з початкової школи я потрапив у першу п’ятдесятку, і школа пообіцяла перевести мене до найкращого класу середньої школи. Тож я, природно, нічого не вчив улітку, і в результаті потрапив до другого класу. Мама й тато відразу ж звернулися до директора школи, виявилося, що я погано здав вступні іспити, але того ж дня мене знову перевели до найкращого класу. Мої оцінки в середній школі були непогані, у мене також були друзі. Не можу згадати, чи це був Китайський Новий Рік на третьому або четвертому курсі, коли помер мій дідусь. Вечором перед його відходом він дав мені жменьку зім'ятого дріб'язку, точніше не пам'ятаю. Я провалив вступні іспити, але все ж вдалося потрапити до бажаного ліцею, а потім я успішно повернувся до хорошого класу. Мої оцінки були непогані, можливо, це був мій спосіб догоджати іншим. Мій талант до вивчення мов – це моя оборонна зброя, можливо, це також одна з причин, чому я впевнений у вивченні мов. Але це також була мама, яка допомогла мені повернути це, що я раніше не усвідомлював. Уникнення приносить лише сумніви щодо власного нещастя і забуття про те світло, яке приносять інші. Кожне покоління, кожна людина має своє життєве питання, і батьки не народжуються знати, як бути батьками; вони також зазнають різного впливу, вони також можуть уникати, і прощення, можливо, є найкращим результатом. Але ухилення також надає мені більше мотивації мати незалежне життя та соціальні зв'язки. Хоча мати повну самосвідомість - це справа, яка потребує тривалого дослідження, я відчуваю себе краще. Дякую вам, пане Жабо. Дякую вам, пане Чапля.
Переглянути оригінал
Контент має виключно довідковий характер і не є запрошенням до участі або пропозицією. Інвестиційні, податкові чи юридичні консультації не надаються. Перегляньте Відмову від відповідальності , щоб дізнатися більше про ризики.
Дві подорожі літаком знову відправили містера Жабу до психолога, і він знову прочитав написане.
Насправді я часто в серці звинувачую багато людей: звинувачую батьків, які не вміють висловлювати любов, звинувачую колишнього хлопця, який не може на 100% дбати про мої почуття, звинувачую друзів, які віддаляються, звинувачую погану погоду, звинувачую себе.
Згадуючи про досвід, що вплинув на мене в дитинстві. Першим, що спадає на думку, є те, чим я найбільше горджуся на сьогоднішній день - це те, що я самостійно вступив до університету, в який хотів. І справа не в тому, що університет настільки хороший, а в тому, що це було моє найцілеспрямованіше досягнення. Я завжди думав, що таке чітке бажання пов'язане тільки з тим, що я вважаю, що бути перекладачем з англійської мови - це круто. Але згадуючи, я пам'ятаю, як у початковій школі я мав дуже погані оцінки з англійської мови, і мама відвела мене на репетиторство, де вчителька Сісі дуже добре навчала і була суворою, навіть вимагала, щоб я за один раз заучив граматичні правила. Спочатку репетиторство проходило на вулиці Цзіньлюй, і мої перші святкові фотографії також були зроблені там. Мама завжди ходила зі мною на уроки і робила дуже детальні записи. Дуже швидко мої оцінки з англійської покращилися і навіть стали моєю сильною стороною.
Моя початкова та середня школа були однією й тією ж. На випускних іспитах з початкової школи я потрапив у першу п’ятдесятку, і школа пообіцяла перевести мене до найкращого класу середньої школи. Тож я, природно, нічого не вчив улітку, і в результаті потрапив до другого класу. Мама й тато відразу ж звернулися до директора школи, виявилося, що я погано здав вступні іспити, але того ж дня мене знову перевели до найкращого класу.
Мої оцінки в середній школі були непогані, у мене також були друзі. Не можу згадати, чи це був Китайський Новий Рік на третьому або четвертому курсі, коли помер мій дідусь. Вечором перед його відходом він дав мені жменьку зім'ятого дріб'язку, точніше не пам'ятаю. Я провалив вступні іспити, але все ж вдалося потрапити до бажаного ліцею, а потім я успішно повернувся до хорошого класу. Мої оцінки були непогані, можливо, це був мій спосіб догоджати іншим. Мій талант до вивчення мов – це моя оборонна зброя, можливо, це також одна з причин, чому я впевнений у вивченні мов. Але це також була мама, яка допомогла мені повернути це, що я раніше не усвідомлював.
Уникнення приносить лише сумніви щодо власного нещастя і забуття про те світло, яке приносять інші. Кожне покоління, кожна людина має своє життєве питання, і батьки не народжуються знати, як бути батьками; вони також зазнають різного впливу, вони також можуть уникати, і прощення, можливо, є найкращим результатом.
Але ухилення також надає мені більше мотивації мати незалежне життя та соціальні зв'язки. Хоча мати повну самосвідомість - це справа, яка потребує тривалого дослідження, я відчуваю себе краще.
Дякую вам, пане Жабо. Дякую вам, пане Чапля.