Відкрий гаманець, підключися до dApp, натисни кілька кнопок, ретвітни пост — готово. Ось 99% «завдань», які ти бачив у світі Web3.

Зробив? І пішов. Як там називався цей проєкт? Уже не пам'ятаєш. Головне, щоб аірдроп прийшов.

Такий підхід схожий на риболовлю: закинув наживку — риба клюнула й попливла далі. Проєкт збирає дані, ти забираєш винагороду — кожен отримує своє, ніхто нікому не винен.

Але система завдань YGG взагалі не так влаштована.

На перший погляд, нічого особливого: підключаєш гаманець, проходиш процес, заходиш у гру. Але якщо дійсно йдеш за інструкцією, щось починає здаватися дивним — це не «виконання завдань», це тебе змушують реально «грати».

Тут немає агресивних обіцянок «високих прибутків» чи «обмежених нагород». Навпаки, завдання побудовані так, щоб ти повністю занурився у механіку гри: як тут усе працює? Як рухаються активи? Про що спільнота говорить? Тільки якщо дійсно розберешся — зможеш рухатися далі.

Інакше кажучи, ти виконуєш не формальне завдання, а проходиш глибоке тестування.

А далі — ще цікавіше. Завдання закінчені, думаєш, можна йти? Аж раптом отримуєш запрошення до спільноти SubDAO, сповіщення про майбутні івенти, відкриття нових рівнів завдань. І тут доходить: ті дії — не фініш, а старт.

Ти думав, що просто забираєш аірдроп, а насправді вже став частиною екосистеми. Гаманець підв’язаний, акаунт у грі активований, статус у спільноті створено — хочеш піти? Будь ласка, але ти вже тут.

Тому, коли інші проєкти роблять разові акції, YGG формує базу користувачів. Перші просто «збирають трафік», другі — виховують гравців. Ось у чому різниця.