Китайська дефляція починає справді набирати обертів.

Дефляція — це не короткострокові коливання даних,
її називають «раковою хворобою економіки», і вона проходить через етапи від прихованого процесу до неконтрольованого погіршення.
Листопад 2025 року,
прибутки промислових підприємств, що входять до великої шкали, порівняно з минулим роком, різко впали на 13.1%,
забезпечивши найбільше падіння за рік,
майже знівелювавши всі зростання за весь рік.
Це не «корекція»,
це сигнал про провал прибутковості.

1. Чому дефляцію називають «смертельною спіраллю»?
Тому що це не один удар, а ланцюг, що не має можливості самостійно врятуватися:
Ціни падають
→ Споживачі відтягують витрати
→ Прибутки підприємств знижуються
→ Звільнення, зниження зарплат, скорочення інвестицій
→ Попит ще більше зменшується
→ Ціни продовжують падати
Якщо цей цикл сформується,
економіка не «повільно відновиться»,
а зазнає хронічного задухи.
Закриваються підприємства, зростає борговий тиск, змінюються очікування у негативну сторону,
все суспільство входить у стан —
Гроші є, але не наважуються витрачати;
Проекти є, але ніхто не працює;
Майбутнє є, але ніхто не вірить.
Ось у чому найстрашніше в дефляції.

2. Але ще смертельніше за економічну дефляцію — демографічна дефляція
Якщо дефляцію вважати раком,
то демографічна дефляція — це відмовлення органів.
Будь-яка економіка країни, по суті, є своєрідною **«понтівською структурою»**.
Захід прямо називає її Ponzi Scheme.
Фондовий ринок, боргові ринки, нерухомість, пенсійні фонди, система охорони здоров’я,
усе залежить від одного передумови:

Щоб постійно з’являлися нові люди.

А проблема Китаю полягає в тому —
Ці «нові люди» зникають.

3. За останні 20 років Китай будувався за принципом «20 мільярдів людей»
Це не перебільшення.
За останні два десятиліття:

Будинки зводилися для 20 мільярдів людей

Швидкісні поїзди, метро, аеропорти, автомагістралі, електростанції
будувалися з урахуванням навантаження 20 мільярдів людей

Школи, дитсадки, лікарні
розподілялися відповідно до постійного зростання населення

Ця система сама по собі не має проблем,
якщо населення зростає.
Але реальність така —
Населення починає скорочуватися, і це структурне, незворотне зменшення.

4. Після демографічної дефляції руйнується не один сектор,
а вся система рахунків.
Без достатньої кількості людей:

Хто купить житло?

Хто споживатиме?

Хто платитиме податки?

Хто сплачуватиме соціальні внески і утримуватиме пенсіонерів?

Хто обслуговуватиме ці величезні активи?

Коли населення зменшується,
економіка не «повільно зростає»,
а відбувається розрив у базовому грошовому потоці.
Кінцевий результат — це не проблема окремої галузі,
а:

Місцеві бюджети під тиском

Система соціального забезпечення під тиском

Збалансованість медичної системи порушена

Довгострокові борги стають нездійсненними

5. Висновок — лише одне речення
Дефляція не страшна, але демографічна дефляція + дефляція — це справжня смертельна спіраль.
Це не емоційна оцінка,
це математична проблема.
Економіка може триматися на стимулюванні ще деякий час,
але як тільки структура населення змінюється,
усі «засоби підтримки» перетворюються на затримки.
Настояща проблема не в тому:
«Чи зможемо ще зростати?»
а в тому:
«На чому ще можна зростати?»
Хто ще може підтримати цю систему?
Це питання тільки починає виходити на передній план.