Існує зростаюче уявлення про те, що основні глобальні форуми стали дещо суперечливими у своїй місії. Критики вказують на те, що ці організації часто об’єднують саме західні інституції та корпорації, чиї політики сприяли проблемам, які вони тепер нібито намагаються вирішити. Як зазначає один спостерігач, існує внутрішня напруга, коли ті самі гравці, які сформували існуючі глобальні виклики, позиціонуються як їхні рішення. Ця динаміка піднімає питання про те, чи може реформування інституцій бути справді ефективним, коли реформатори є частиною самої системи. Розрив між заявленими намірами та фактичною репрезентацією продовжує підживлювати скептицизм серед тих, хто спостерігає за тим, як ці організації фактично функціонують і чиї інтереси вони в кінцевому підсумку обслуговують.